От Матфея 21:33-46

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Бог посилає Свого Сина

(Мк. 12:1-12; Лк. 20:9-19)

³³ «Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. ³⁴ Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю. ³⁵ Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням. ³⁶ Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само. ³⁷ Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” ³⁸ Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це—спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” ³⁹ Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.

⁴⁰ Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?» ⁴¹ Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».

⁴² На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:

⁴³ Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім. ⁴⁴ Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений»^[a].

^45-46 Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.