Син Людський—Господь суботи

(Мк. 2:23-28; Лк. 6:1-5)

12 Тоді ж, одного суботнього дня, Ісус проходив пшеничним полем. Його учні зголодніли й почали зривати пшеничні колоски та їсти зерно. ² Побачивши це, фарисеї сказали Йому: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?» ³ Тоді Ісус запитав їх: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? ⁴ Вони ввійшли до дому Божого і з’їли священні хліби, що були наготовані Богові, хоч ті підношення, за Законом, ніхто не міг їсти, крім священиків. ⁵ Та хіба не читали ви у Законі Мойсеєвому про те, як у суботу священики в храмі порушують закон про суботу і провини не мають? ⁶ Але кажу Я вам, тут щось величніше, ніж храм.

^7-8 Якби ви розуміли, що означають слова Святого Писання: „Я хочу милосердя, а не пожертв^(A)”,—то не судили б невинних, бо Син Людський—Господь і над суботою».