Add parallel Print Page Options

Зцілення паралізованого

(Мт. 9:1-8; Лк. 5:17-26)

За кілька днів повернувся Ісус до Капернаума, і по місту пішла чутка, що Він був вдома. Тож зібралося там так багато людей, що місця не вистачало навіть за дверима. У той час, коли Ісус проповідував їм слово Своє, надійшов гурт із паралізованим чоловіком, якого четверо несли на ношах. Вони не могли пронести чоловіка до Ісуса крізь натовп, тож, розібравши дах будинку, де знаходився Христос, спустили до кімнати ліжко, на якому лежав паралізований. Коли Він побачив, як сильно вони вірують, то мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».

Там сиділи деякі книжники, які бачили, що Ісус зробив, та почали говорити поміж собою: «Як Він може казати таке? Він зневажає Всевишнього! Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»

Ісус одразу взнав, що вони думали про себе і сказав їм: «Чому ви так думаєте? Що легше: сказати паралізованому: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай, візьми свої ноші і йди?” 10 Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: 11 «Кажу тобі: вставай, бери постіль свою і йди додому». 12 Тієї ж миті паралізований встав, забрав свої ноші, і на очах у всіх пішов собі. Всі були приголомшені та славили Бога. Вони казали: «Ми ніколи не бачили нічого подібного».

Read full chapter