Суд у Понтія Пилата

(Мт. 27:1-2, 11-14; Лк. 23:1-5; Ін. 18:28-38)

15 Вранці наступного дня головні священики разом зі старійшинами, книжниками й з усім Синедріоном надумали, що робити з Ісусом. Вони зв’язали Його й повели до прокуратора, щоб передати Ісуса до рук Пилата. ² І запитав Пилат Ісуса: «Ти—Цар Юдейський?» На що Ісус відповів: «Так, це Я. Але ж ти сам це сказав». ³ А головні священики почали звинувачувати Ісуса в багатьох злочинах. ⁴ І знову Пилат запитав Його: «Хіба ж Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе? Чому ж Ти не відповідаєш?» ⁵ Але Ісус і слова не відповів на жодне із звинувачень. І це дуже здивувало Пилата.

Пилат намагається звільнити Ісуса

(Мт. 27:15-31; Лк. 23:13-25; Ін. 18:39—19:16)

⁶ Кожного року, під час Пасхи, Пилат за звичаєм відпускав на волю одного з приречених злочинців, за якого просив народ. ⁷ У той час, серед ув’язнених злочинців був чоловік на ім’я Варавва, який, разом з іншими бунтівниками, був винний у вбивствах. ⁸ Як завжди, прийшли люди до Пилата й просили звільнити одного з в’язнів, як він, зазвичай, робив для них.

⁹ І запитав їх Пилат: «Чи хочете ви, щоб я відпустив для вас Царя Юдейського?» ¹⁰ Пилат знав, що головні священики віддали Ісуса прокуратору, тільки тому, що заздрили Йому. ¹¹ Але головні священики умовили натовп просити Пилата відпустити Варавву замість Ісуса.

¹² Та Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з тим Чоловіком, Якого ви називаєте Царем Юдейським?» ¹³ У відповідь натовп загукав: «Розіп’яти Його!» ¹⁴ «За що?—Запитав Пилат.—Який на Ньому злочин?» Тоді всі ще дужче загорлали: «Нехай Його розіпнуть на хресті!» ¹⁵ Пилат хотів догодити юрбі то й відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, та опісля віддав Його на розп’яття.

¹⁶ Пилатові воїни відвели Ісуса до палацу, де був правитель (преторії), і там зібрався цілий відділ^[a] солдат. ¹⁷ Вони наділи на Ісуса багряницю, а на голову Йому сплели терновий вінок. ¹⁸ І почали вони вітати Ісуса: «Вітаємо Тебе, Царю Юдейський!» ¹⁹ І били Його ціпком по голові, й плювали на Нього. При тому солдати падали на коліна, глузливо вклоняючись Ісусові як цареві. ²⁰ А як скінчили вони знущатися й насміхатися з Ісуса, то зняли з Нього багряницю й, вбравши Ісуса у Його власний одяг, повели на розп’яття.