Add parallel Print Page Options

Цезареві—цезареве, а Богові—Боже

(Мт. 22:15-22; Мк. 12:13-17)

20 Юдейські лідери пильно стежили за Ісусом Христом, намагаючись зловити Його на слові. Вони підіслали до Нього вивідників, які удавали з себе праведників, аби спровокувати Ісуса та мати підстави віддати Його до рук намісника, який мав владу заарештувати Христа. 21 Тож вони сказали Йому: «Вчителю, ми знаємо, що усе, що Ти говориш і вчиш, є істиною, не зважаючи, хто Тебе слухає, бо не дивишся на чин та звання людей. Ти правдиво наставляєш на шлях Божий. 22 Тож скажи нам, чи то справедливо для нас сплачувати податки цезареві, чи ні?»

23 Їхні підступні наміри були відомі Ісусові, тож Він на те відповів: 24 «Покажіть Мені динар. Хто тут зображений й чиє ім’я викарбуване на монеті?» Вони відповіли: «Цезареве». 25 Тоді Ісус і каже: «Тож віддайте цезарю—цезареве, а Богу—Боже».

26 Почувши таку відповідь, вивідники не могли схопити Його за те, що Він говорить перед людьми й, вражені його словами, вони замовкли.

Read full chapter