³ Прийшовши до саду, Юда привів загін воїнів і сторожу з храму, яких послали головні священики й фарисеї. Воїни мали з собою ліхтарі, смолоскипи й зброю.

⁴ Знаючи, що має статися з Ним, Ісус вийшов наперед і запитав їх: «Кого ви шукаєте?» ⁵ Ті відповіли: «Ісуса з Назарета». Тоді Він мовив їм: «Це Я»^[a]. Юда, котрий зрадив Його, стояв там з ними. ⁶ Коли Він сказав: «Це Я»,—всі відступили назад і попадали на землю.

⁷ Тоді Ісус знову запитав їх: «Кого ви шукаєте?» А ті відповіли: «Ісуса з Назарета». ⁸ І сказав тоді Ісус: «Я ж вам сказав, що це Я. Отже, якщо ви шукаєте Мене, то нехай ці люди йдуть собі».

⁹ Ісус сказав так, щоб збулися слова, сказані раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти дав Мені». ¹⁰ Симон-Петро мав меч і, вихопивши його з піхов, вдарив слугу первосвященика та відтяв йому праве вухо. А звали того слугу Малх. ¹¹ І сказав Ісус Петрові: «Вклади меча свого назад до піхов. Я повинен випити чашу^[b] страждань, яку Отець дав Мені».

Ісус перед Анною

(Мт. 26:57-58; Мк. 14:53-54; Лк. 22:54)

^12-13 Тоді воїни, на чолі зі своїм командиром, і юдейська сторожа схопили Ісуса. Вони зв’язали Його й повели спочатку до Анни, Каяфиного тестя. Каяфа був первосвящеником того року.