Add parallel Print Page Options

Манассія, цар Юдеї

33 Манассії виповнилося дванадцять років, коли він став царем Юдеї, і правив він у Єрусалимі протягом п’ятдесяти п’яти років. В очах Господніх він чинив зле, наслідуючи бридкі звичаї тих народів, яких Господь вигнав до того, як прийшли ізраїльтяни. Манассія відбудував ті узвишшя, які зруйнував його батько Езекія. Манассія побудував вівтарі богам Ваала та звів Ашерові стовпи. Він поклонявся всім небесним світилам і служив їм. Він збудував вівтарі в Господньому храмі, про який Господь сказав: «Моє ім’я буде в Єрусалимі повік». На обох подвір’ях Господнього храму він поставив вівтарі всім небесним світилам. Він також приніс у жертву власного сина на вогні у долині Бен-Гінном[a], а ще займався ворожбитством та чаклунством, водився з провидцями та людьми, які викликали духів. Він багато що робив злого в очах Господа, викликаючи Його гнів.

Він узяв вирізьбленого боввана, якого сам і зробив, і поставив у Божому храмі, про який Бог сказав Давиду та його сину Соломону: «У цьому храмі та в Єрусалимі, який Я обрав з-поміж усіх колін ізраїльських, Я поставлю ім’я Своє навіки. Я не змушу ізраїльтян покинути цю землю, яку Я віддав їхнім пращурам, якщо вони сумлінно виконуватимуть усе, що Я наказав їм, слідуючи усім заповітам, які передано їм було через Мойсея».

Але Манассія повів Юдею та народ Єрусалима хибним шляхом, отож вони чинили зла більше, ніж ті народи, яких Господь знищив до приходу ізраїльтян.

10 Господь звертався до Манассії та його народу, але вони не звертали уваги. 11 Отож Господь послав проти них військо під командуванням вождів ассирійського царя, які захопили Манассію, всилили йому гака в носа[b], закували в мідні кайдани й привели до Вавилона. 12 У розпачі він благав милості у Господа Бога свого і вельми змирився перед Богом батьків своїх. 13 І коли він молив Його, Господь був зворушений і вислухав його благання. Він повернув його до Єрусалима в його царство. Так Манассія пізнав, що Господь є Бог.

14 Пізніше він перебудував зовнішній мур у місті Давида, що на захід від ріки Ґіхон у долині аж до входу до Рибної брами та навколо гори Офел[c]. Він також зробив цей мур вищим. Він настановив військових командирів по всіх укріплених містах Юдеї.

15 Він позбувся чужоземних богів та бовванів із храму Господнього, а також і всі вівтарі, які збудував на храмовій горі та в Єрусалимі. І викинув усе те за місто. 16 Тоді він відновив вівтар Господній і приніс мирні жертви й жертви подяки на ньому, і наказав юдеям служити Господу Богу Ізраїлю. 17 Однак люди й далі приносили жертви на узвишшях, але тільки Господу їхньому Богу.

18 Що ж до інших подій за часів правління Манассії, а також його молитва до Бога та слова пророків, які до нього зверталися від імені Господа Бога Ізраїлю, описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 19 Його молитва і те, як Бог був зворушений Його покаянням, а також усі його гріхи й зради, усі місця, де він будував узвишшя і встановлював стовпи Ашери та бовванів до того, як він змирився, записані в Літописах Провидців. 20 Манассія спочив зі своїми батьками й був похований у своєму палаці. Після нього царем став його син Амон.

Амон, цар Юдеї

21 Амону було двадцять два роки, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двох років. 22 Він чинив зле в очах Господа так само, як і його батько Манассія. Амон поклонявся й приносив жертви всім бовванам, яких зробив Манассія. 23 Але на відміну від свого батька Манассії, він не змирився перед Господом, і тим самим Амон збільшив свою провину.

24 Наближені Амона змовилися проти нього і вбили його у царському палаці. 25 Тоді мешканці тієї землі повбивали всіх заколотників, які були причетні до смерті царя Амона, і настановили його сина Йосію царем у його палаці.

Footnotes

  1. 33:6 долина Бен-Гінном Або «геєна»—долина на південь від Єрусалима, де ізраїльтяни приносили своїх дітей у жертву лжебогам.
  2. 33:11 в носа Це був дуже жорстокий спосіб втримувати в’язня, щоб той не втік.
  3. 33:14 Офел Частина міста Давида на південь від храму.