Add parallel Print Page Options

Авіжа, цар Юдеї

13 На вісімнадцятому році царювання Єровоама Авіжа став новим царем Юдеї. Він правив у Єрусалимі протягом трьох років. Його матір звали Маака, яка була дочкою Уріела з Ґівеа. Між Авіжею та Єровоамом точилася війна. Авіжа вийшов на битву з військом у чотириста тисяч удатних воїнів. Єровоам виступив проти нього з восьмистами тисячами умілих воїнів.

Одного разу, коли Авіжа стояв на горі Земараїм у горах Ефраїмових, він сказав: «Єровоаме і весь Ізраїлю, слухайте мене! Хіба ви не знаєте, що Господь Бог Ізраїлю настановив Давида та його синів царювати над Ізраїлем навічно. Він закріпив це право із Давидом соляною угодою[a]. Але Єровоам, син Невата, слуги Соломона, сина Давидового, повстав проти свого володаря! Деякі лихі нікчеми згуртувалися навколо Єровоама й пішли проти Реговоама, сина Соломона, коли він був іще недосвідченим юнаком і не мав достатньої сили протистояти їм.

Тепер ви надумали здолати Господнє царство, яким правлять Давидові сини. Ви, звісно, могутнє військо й маєте тих золотих телят, тих божків, яких Єровоам зробив для вас! Чи ж не відштовхнули ви священиків Господніх, нащадків Аарона, і левитів і не призначили священиками своїх людей точнісінько так, як роблять інші народи світу? Отож тепер кожен, хто принесе молодого бичка та семеро баранів, може стати священиком лжебога.

10 А для нас Господом є наш Бог, ми не відштовхнули Його! Священики, що служать Богу,—сини Аарона. І левити допомагають їм. 11 Щоранку й щовечора вони приносять жертви всеспалення та запашного куріння перед Господом. Вони викладають хліби рядами на чистому урочистому столі, засвічують золоті свічники щовечора. Ми пильно виконуємо настанови Господа, нашого Бога. А ви покинули Його! 12 Бог з нами, Він наш правитель. Його священики просурмлять поклик до битви проти вас! Люди Ізраїлю, не йдіть проти Господа Бога ваших предків. Не буде вам успіху».

13 Але Єровоам послав загін воїнів у засідку. Поки військо Єровоама було перед юдеями, засідка була позаду них. 14 Юдеї озирнулися й побачили, що військо Єровоама наступає[b] і спереду, і ззаду. Тоді вони заволали до Господа, а священики засурмили в сурми. 15 Люди Юдеї закричали. І за їхнім гуком Бог вразив військо Єровоама і весь Ізраїль перед Авіжею та Юдеєю. 16 Ізраїльтяни кинулися навтіч від юдеїв, і Бог віддав їх у руки юдеїв. 17 Авіжа і його військо вщент розгромило військо Ізраїлю, п’ятсот тисяч кращих мужів було вбито. 18 Народ Ізраїлю було розбито, а юдеї перемогли, бо залежали від Господа Бога своїх предків.

19 Авіжа переслідував Єровоама і захопив міста Бетел, Єшану та Ефрон з довколишніми поселеннями. 20 Єровоам ніколи вже не відновив сили в часи Авіжі. Господь вразив його, і він помер.

21 Натомість Авіжа став могутнім. Він одружився з чотирнадцятьма жінками й мав двадцять двох синів та шістнадцять дочок. 22 Усі інші діяння цього слуги Господнього записано у книгах пророка Іддо.

Footnotes

  1. 13:5 соляною угодою Тобто «непорушною угодою».
  2. 13:14 військо Єровоама наступає У деяких древньогебрейських рукописах—«битва точилася».

13 Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.

Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.

І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоробрих вояків.

І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!

Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?

Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.

І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.

А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понароблював вам за богів.

Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та Левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.

10 А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.

11 І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!

12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!

13 А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.

14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...

15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.

16 І повтікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.

17 І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень тисяч вибраних мужів!

18 І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.

19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.

20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.

21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок.

22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо.

Abijah King of Judah(A)

13 In the eighteenth year of the reign of Jeroboam, Abijah became king of Judah, and he reigned in Jerusalem three years. His mother’s name was Maakah,[a](B) a daughter[b] of Uriel of Gibeah.

There was war between Abijah(C) and Jeroboam.(D) Abijah went into battle with an army of four hundred thousand able fighting men, and Jeroboam drew up a battle line against him with eight hundred thousand able troops.

Abijah stood on Mount Zemaraim,(E) in the hill country of Ephraim, and said, “Jeroboam and all Israel,(F) listen to me! Don’t you know that the Lord, the God of Israel, has given the kingship of Israel to David and his descendants forever(G) by a covenant of salt?(H) Yet Jeroboam son of Nebat, an official of Solomon son of David, rebelled(I) against his master. Some worthless scoundrels(J) gathered around him and opposed Rehoboam son of Solomon when he was young and indecisive(K) and not strong enough to resist them.

“And now you plan to resist the kingdom of the Lord, which is in the hands of David’s descendants.(L) You are indeed a vast army and have with you(M) the golden calves(N) that Jeroboam made to be your gods. But didn’t you drive out the priests(O) of the Lord,(P) the sons of Aaron, and the Levites, and make priests of your own as the peoples of other lands do? Whoever comes to consecrate himself with a young bull(Q) and seven rams(R) may become a priest of what are not gods.(S)

10 “As for us, the Lord is our God, and we have not forsaken him. The priests who serve the Lord are sons of Aaron, and the Levites assist them. 11 Every morning and evening(T) they present burnt offerings and fragrant incense(U) to the Lord. They set out the bread on the ceremonially clean table(V) and light the lamps(W) on the gold lampstand every evening. We are observing the requirements of the Lord our God. But you have forsaken him. 12 God is with us; he is our leader. His priests with their trumpets will sound the battle cry against you.(X) People of Israel, do not fight against the Lord,(Y) the God of your ancestors, for you will not succeed.”(Z)

13 Now Jeroboam had sent troops around to the rear, so that while he was in front of Judah the ambush(AA) was behind them. 14 Judah turned and saw that they were being attacked at both front and rear. Then they cried out(AB) to the Lord. The priests blew their trumpets 15 and the men of Judah raised the battle cry. At the sound of their battle cry, God routed Jeroboam and all Israel(AC) before Abijah and Judah. 16 The Israelites fled before Judah, and God delivered(AD) them into their hands. 17 Abijah and his troops inflicted heavy losses on them, so that there were five hundred thousand casualties among Israel’s able men. 18 The Israelites were subdued on that occasion, and the people of Judah were victorious because they relied(AE) on the Lord, the God of their ancestors.

19 Abijah pursued Jeroboam and took from him the towns of Bethel, Jeshanah and Ephron, with their surrounding villages. 20 Jeroboam did not regain power during the time of Abijah. And the Lord struck him down and he died.

21 But Abijah grew in strength. He married fourteen wives and had twenty-two sons and sixteen daughters.

22 The other events of Abijah’s reign, what he did and what he said, are written in the annotations of the prophet Iddo.

Footnotes

  1. 2 Chronicles 13:2 Most Septuagint manuscripts and Syriac (see also 11:20 and 1 Kings 15:2); Hebrew Micaiah
  2. 2 Chronicles 13:2 Or granddaughter