1-е к Коринфянам 13
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Любов—найкращий дар
13 Якщо я можу розмовляти різними людськими мовами, якщо знаю мову навіть Ангелів, та не маю любові, то я лиш подібний до гучного дзвону або брязкітливого кімвалу. 2 Якщо ж маю пророчий дар, знаю всі таємниці і сповнений знань усяких; якщо маю таку віру, що можу пересувати гори, але не маю любові, то я—ніщо. 3 Якщо я роздам усе своє майно, а тіло своє віддам на спалення, але при тому не матиму любові, я не дістану нічого.
4 Любов терпляча, добра, не заздрісна, не хвалькувата, не пихата. 5 Вона не поводиться непристойно, не егоїстична, не скора на гнів, не злопам’ятна. 6 Любов ніколи не радіє злу, але радіє правді. 7 Любов завжди терпить, завжди вірить, завжди сподівається, завжди стійка.
8 Дар пророцтва, дар мов, дар знання—усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться. 9 Бо знання й пророцтва наші—недосконалі. 10 Та коли приходить досконалість, то все недосконале зникає.
11 Коли я був дитиною, то й розмовляв по-дитячому, я думав і міркував як дитина. Але тепер, коли я став дорослим, я залишив усе дитяче.
12 Зараз ми дивимося на Господа ніби на відображення в дзеркалі, але згодом подивимося Йому в обличчя. Зараз мої знання—часткові, тоді ж, я знатиму усе досконало, подібно тому, як Бог знає мене.
13 Тим часом лишаються ці три: віра, надія і любов. І найбільша з них—любов.
1 до коринтян 13
Ukrainian Bible
13 Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
Copyright © 2007 by Bible League International