Вітання коринтянам

1 ^1-2 Павло, покликаний бути апостолом Христа Ісуса волею Божою, разом із братом нашим у Христі Состеном до церкви Божої, що в Коринті, до людей відданих Богу в Христі Ісусі, яких Бог покликав бути святими, а також до всіх тих, хто повсюди молиться в ім’я Господа нашого^[a] Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого. ³ Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого і від Господа Ісуса Христа.

Дяка Богу

⁴ Я завжди дякую моєму Богу за вас, за Божу благодать, що дана вам в Христі Ісусі. ⁵ Бо в Ньому ви збагатилися всім: і словом, і знанням. ⁶ Наше свідчення про Христа підтвердилося в вас. ⁷ Зараз ви маєте усі дари Божі, поки чекаєте приходу нашого Господа Ісуса Христа. ⁸ Він також повністю підтвердить у День другого Пришестя Господа нашого Ісуса Христа, що ви невинні. ⁹ Істинний і вірний Бог покликав вас до єднання зі Своїм Сином, нашим Господом Ісусом Христом.

Незгоди у Коринтській церкві

¹⁰ Я благаю вас, брати і сестри мої, іменем Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви погоджувалися одне з одним, щоб не було розбрату між вами, і щоб були ви єдині в думках своїх і прагненнях. ¹¹ Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки. ¹² І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я—прибічник Павла», «Я—Аполлосів», «Я—Кифин», «А я—прибічник Христа».

¹³ Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове? ¹⁴ Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая. ¹⁵ Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям. ¹⁶ Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось. ¹⁷ Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест^[b] Христовий не втратив сили своєї.

Христос—Божа сила і мудрість

¹⁸ Бо для тих, хто гине, учення про хрест—це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа. ¹⁹ Як сказано у Святому Писанні:

²⁰ Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?

²¹ Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо. ²² Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки—мудрості. ²³ Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган—безглуздям. ²⁴ І лиш покликані Богом, чи то юдеї, чи то погани, розуміють, що Христос—сила і мудрість Божа. ²⁵ Адже Боже «безглуздя» мудріше за людську мудрість, а Божа «неміч» міцніша за людську силу.

²⁶ Брати і сестри, подумайте про своє власне покликання! Небагато з вас були мудрими за людськими мірками. Небагато було й сильних, небагато шляхетних. ²⁷ Ні, Бог вибрав «нерозумних», щоб присоромити мудрих світу цього. Він вибрав немічних, щоб присоромити сильних. ^28-29 Бог вибрав усе принижене й зневажене, все «немічне», щоб знищити все те, що «чогось варте», щоб ніхто не вихвалявся перед лицем Божим.

³⁰ Він—джерело життя вашого в Ісусі Христі, Який став нашою мудрістю з Божої волі, нашою праведністю, нашим освяченням і нашою спокутою. ³¹ Адже сказано у Святому Писанні: «Хто хвалиться, той мусить хвалитися Господом»^(B).