Add parallel Print Page Options

А Самуїлове слово розходилося по всьому Ізраїлю. Елі був дуже старий, а його сини продовжували грішити перед Господом[a].

Филистимляни захоплюють ковчег

Якраз у ті часи ізраїльтяни пішли війною на филистимлян. Вони отаборилися при Евенезері, а филистимляни стали табором біля Афека. Филистимляни вишикували свої сили щоб зустріти ізраїльтян, розгорілася битва. Ізраїльтяни зазнали поразки від филистимлян. Близько чотирьох тисяч ізраїльтян полягло на полі бою. Коли люди повернулися до табору, ізраїльські старійшини запитали: «Чому Господь нам сьогодні завдав поразки від филистимлян? Принесімо ковчег Господнього Заповіту з Шило, щоб він був з нами і щоб уберіг від ворожої руки».

Людей послали в Шило, а ті принесли ковчег Заповіту Всемогутнього Господа, який возсідав між Херувимами. Два сини Елі Гофні та Фінегас прибули разом з ковчегом Божого Заповіту.

Коли ковчег Господнього Заповіту доставили в табір, усі ізраїльтяни здійняли такий галас, що затряслася земля.

Почувши той галас, филистимляни здивувалися: «Що то за страшні крики в гебрейському[b] таборі?» Потім вони зрозуміли, що до табору прибув ковчег Господній. Филистимляни перелякалися. Вони сказали: «Бог прийшов до табору. Біда! Нічого такого раніше не бувало. Біда! Хто нас порятує від руки того могутнього Бога? Це той Бог вразив єгиптян усілякими хворобами в пустелі. Тримайтеся, филистимляни! Будьмо мужні! Інакше будете рабами гебреїв, як вони були вашими рабами. Будьмо мужні, борімося!»

10 Филистимляни билися й розгромили ізраїльтян. Ті повтікали до своїх наметів. Різанина була страшна, у якій тридцять тисяч ізраїльських піхотинців полягло. 11 Божий ковчег захопили вороги, а обидва сини Елі, Гофні та Фінегас, загинули.

Смерть Елі

12 Того ж дня з поля бою втік чоловік із коліна Веніаминового й прибіг у Шило в подертому одязі, голова запорошена курявою від суму. 13 Коли він прийшов, то побачив, що там край дороги на лаві сидить Елі, вдивляючись в далечину, бо його серце стискалося зі страху за ковчег Божий. Коли чоловік прийшов у місто й розповів, що сталось, усе місто заголосило.

14 Елі почув галас і запитав: «Що це гамір означає?»

Прибулий поспішив до нього, щоб розповісти. 15 Елі сповнилось уже дев’яносто вісім років, очі його не бачили. 16 Він сказав Елі: «Я щойно повернувся з битви, сьогодні втік з поля бою».

«Що сталося, синку?»—запитав Елі.

17 Чоловік, який приніс новини, відповів: «Ізраїльтяни побігли від филистимлян, і військо зазнало тяжких втрат. А ще загинули обидва твої сини Гофні та Фінегас, і захоплено ковчег Божий».

18 Коли він промовив про Божий ковчег, Елі впав навзнаки з трону, що стояв біля воріт. Він зламав собі карк і вмер, бо був дуже старий і дебелий. Елі двадцять років[c] правив в Ізраїлі.

19 Його невістка, дружина Фінегаса, була вагітна і от-от мала народити. Коли вона почула новину, що ковчег Божий забрано, а тесть та її чоловік померли, у неї почалися перейми й народилося дитя. 20 Коли вона мучилася пологами, повитуха сказала: «Не бійся, ти народила сина». Але вона нічого не відповіла, не звернула на те жодної уваги.

21 Вона назвала хлопчика Іхаводом[d], пояснивши: «Славу відібрали в Ізраїлю»[e]—бо вороги захопили ковчег Божий, бо померли її тесть та чоловік. 22 Потім додала: «Відняли в Ізраїлю славу, бо забрали Божий ковчег».

Footnotes

  1. 4:1 Елі… Господом У древньогрецьких текстах це речення знаходиться наприкінці 3 глави.
  2. 4:6 гебрейському Або «ізраїльському».
  3. 4:18 двадцять років Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах та у списках Йосіфи. Древньогебрейські рукописи мають «сорок років».
  4. 4:21 Іхаводом Іхавод означає «Безславний».
  5. 4:21 Славу… Ізраїлю У древньогрецьких текстах цього речення немає.

І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.

І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.

І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.

І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.

І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!

А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.

І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!

Біда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!

Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!

10 І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.

11 А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...

12 І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.

13 І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!

14 А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.

15 А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.

16 І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?

17 І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!

18 І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.

19 А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.

20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.

21 І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,

22 та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.