Add parallel Print Page Options

Для диригента. На мелодію[a] «Світанкова лань». Псалом Давида.

Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув?
    Ти надто вже далеко, щоб мене спасти
    і щоб почуть слова мого благання!
Мій Боже, день-у-день гукаю,
    та не відповідаєш Ти.
    Не замовкаю ні на мить вночі.

Боже, Ти—святий[b],
    Ти справжній цар Ізраїлю,
    Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!
На Тебе покладались Наші предки,
    і Ти їм порятунок дав!
Волання їх були про допомогу до Тебе,
    й Ти їх врятував.
    Вони довірились Тобі і не зганьбились.

А я—черв’як, ніщо, не чоловік!
    Мене ганьбить народ і зневажає.
При зустрічі усі глузують з мене,
    показують язик, хитають головою.
Вони глузують:
    «Хай у Господа попросить допомоги.
Нехай Бог його врятує, визволить його,
    адже Він так опікується ним!»

10 Ти той, Хто вивів з черева мене,
    той, Хто втішав мене при материнських грудях.
11 Ти Бог мій від народження мого,
    до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.

12 І через те не полишай мене
    у мить, коли турботи близько.
    Хто ж може ще мені допомогти!
13 У наступ рвуться дужі вороги,
    з усіх боків мене вже оточили.
14 Змикають вже щелепи,
    вони, неначе леви розривають свою здобич.

15 Відвагу і надію втратив я,
    немовби стік водою, як розійшлись кістки.
    І розтопилось серце, наче віск в мені.
16 І сила, витекла, неначе та вода
    із глечика розбитого на землю.
До піднебіння мій язик прилип,
    підвів мене Ти до порога смерті.
17 Мов зграя псів скажених, оточили
    мене погани.
    Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.
18 Я можу всі свої кістки порахувати.
    Вони в’їдаються очима в мене.
19 Вони мій одяг ділять між собою,
    моє вбрання за жеребом розподіляють.

20 Не віддаляйся, Господи, від мене.
    Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.
21 І від меча врятуй Ти мою душу,
    дорогоцінне вбережи моє життя!
22 І порятуй мене від пащі лева.
    Від буйволиних рогів захисти.

23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам
    і моїм сестрам розповім про тебе,
    про ті чудеса, що Ти зробив.
    Перед народом всім співатиму про Тебе.
24 Восславте Бога, Боголюби!
    Нащадки Якова, звеличуйте Його!
    Його шануйте, всі нащадки Ізраїля[c]!
25 Адже Господь опікується й досі
    народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
    Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.

26 Я прославлятиму Тебе серед людей
    за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
    я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[d]!
    Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
    і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
    про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
    в пошані схиляться перед Тобою!
29 Чому? Бо Господу належить царство,
    правитель над всіма народами—Господь!
30 Трапезуватимуть усі здорові,
    схилятимуться перед Ним!
І на порозі смерті й мертві:
    всі схилятимуться перед Ним!
31 Нащадки їх служитимуть Йому.
    Прийдешнім поколінням говоритимуть вони
    про славу нашого Володаря.
32 А ті, коли прийдуть,
    ще ненародженим розповідати будуть
    про те добро, яке зробив Господь.

Footnotes

  1. 22:1 На мелодію Можливо, тут ідеться не про мелодію, а про певний інструмент чи настройку.
  2. 22:4 святий Слово «святий» має тут подвійне значення. Насамперед воно означає, що Бог «окремий, далекий, не такий, недосяжний». До Нього можна звертатися лиш у виняткових випадках, це дозволено лиш пророкам, первосвященикам тощо. Через те, як розуміє автор псалма, Він і не відповідає на благання.
  3. 22:24 Нащадки… Ізраїля Яків та Ізраїль—дві назви країни. Обидва імені також належать Якову, батькові 12 синів Ізраїлю, які були батьками дванадцяти колін.
  4. 22:27 Прийдуть… наїдяться Тут ідеться про своєрідне жертвопринесення, коли чоловік, приносячи Господу пожертви, запрошує разом з собою до столу бідних, смиренних людей. У такий спосіб він ніби хоче розділити з іншими, гідними цього людьми, Боже благословення.