Add parallel Print Page Options

1-2 Я так люблю, коли Господь мої молитви чує,
    коли про допомогу я благаю,
    і Він до мене прихиляє вухо.
Мене оповили смертельні пута,
    ступив я на стежину горя й суму.
Тож я закликав Господа на поміч,
    благаю: «Господи, спаси мене!»

Господь—предобрий, справедливий,
    Він милосердний й співчутливий, наш Господь!
Господь піклується про простодушних;
    коли я був беззахисний, Він врятував мене.
Душе моя, спочинь, про тебе Бог подбає.
Адже Ти мою душу врятував від смерті,
    не дав пролитися сльозам,
    не дав спіткнутися ногам.
Я й далі Господу служитиму в краю живих.

10 Я вірив, навіть кажучи: «Ось смерть моя»,—
    та був покараний жорстоко.
11 У гніві кинув я: «Весь рід людський—брехливий!»

12 Не маю змоги відплатити Богу,
    бо все, що нажив—все від Нього.
То як же Господу відповідати мушу,
    карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму,
    коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.

15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я—вірний Твій слуга, Твій раб,
    я син слуги Твоєї.
    Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви,
    Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом,
    що зведений в середині Єрусалима!

Славімо Господа!