Притчи 27

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

² Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
    хтось інший, а не власні уста!

³ Камінь—важкий, пісок не легко нести,
    але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.

⁴ Лють—жорстоке почуття,
    гнів заливає, наче повінь,
    та перед ревнощами хто вистоїть?

⁵ Краще—відкритий осуд,
    ніж приховане кохання.

⁶ Рани, отримані від друга—на користь,
    бо не зі зла, а поцілунок ворога—підступний.

⁷ Ситий і на мед не гляне,
    а для голодного й гірке—солодке.

⁸ Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
    схожа на пташеня, що випало з гнізда.

⁹ Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
    задушевність друга приємна щирою порадою.

¹⁰ Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
    не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
    Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.

¹¹ Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
    тоді я відповім усім, хто ображає мене.

¹² Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
    а недоумкуватий наблизився й постраждав.

¹³ Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
    візьми заставу у нього заради чужинця.

¹⁴ Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
    то вважай, що він прокльони шле.

¹⁵ Постійні краплі зі стелі у день дощовий
    і пащекувата дружина—однаково огидні.
¹⁶ Тримати її все одно, що приховувати вітер
    або запашну оливу, що розтеклася по долоні.

¹⁷ Залізо гострить залізо,
    так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.

¹⁸ Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
    хто захищає хазяїна, матиме винагороду.

¹⁹ Як у воді віддзеркалюється обличчя,
    так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.

²⁰ Шеол та Абаддон^[a] ніколи не вдоволені,
    так і людським очам—усе мало.

²¹ Для срібла—тигель, для золота—горно,
    а людина проходить через випробування славою.

²² Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
    дурість із нього все одно не витовчеш.

²³ Дбай про отару свою,
    добре пильнуй свою череду.
²⁴ Адже багатство не збережеш навічно,
    і корони не стане на прийдешні покоління.
²⁵ Коли трава жухне, а потім нова виростає,
    коли збирають сіно на схилах,
²⁶ тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
    і кози, щоб сплатити за лан.
²⁷ Тоді буде вдосталь козячого молока,
    щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
    і щоб слуги твої жили й не хворіли.