Add parallel Print Page Options

Повернімося до Господа!

Ходім повернемось до Господа.
    Хоч Він пошматував, Він зцілить нас,
    хоч Він і вдарив нас, Він перев’яже наші рани.
Він знову оживить нас за два дні,
    на третій день підвестись нас примусить.
    Тоді ми житимемо в присутності Його.
Невпинно будем прагнути пізнати Господа,
    як і світанок має в певний час постати з ночі,
так Він прийде до нас, як дощ,
    як злива весняна, що землю напуває.

Народ не має віри

Господь говорить:
    «Ефраїме, що з тобою вдіять?
    Що вдіяти з тобою, о Юдеє?
Вся вірність ваша, мов туман ранковий,
    мов вранішня роса, яка зникає хутко.
Тому Я через пророків дав їм закон.
    Я їх убив наказами Своїми.
Та всі ці рішення—праведні,
    наче світло, бездоганні вони.
Бо вірності Я прагну, а не жертви,
    пізнання Бога прагну, а не всеспалень.
Вони ж порушили Угоду, як Адам,[a]
    де заколот вчинили проти Мене.
А Ґілеад—то місто тих, хто чинить зло,
    то місто, кров’ю заплямоване.
Мов зграя злодіїв, що в засідці сидить,
    священики убивства коять на шляху в Сихем.
    Кажу Я так, бо в них лихі діла.
10 У домі[b] Ізраїлю бачив Я страшне:
    розпусту Ефраїма,[c] опоганений Ізраїль.

11 Юдея, прийде той час,
    коли відновлено талан для народу твого[d].
Це трапиться,
    коли Я поверну народ Мій із неволі[e]».

Footnotes

  1. 6:7 порушили… Адам Або «зламали Заповіт, як і інші із людей». Див.: Буття 3.
  2. 6:10 дім Або «народ», чи «царська родина».
  3. 6:10 розпусту Ефраїма Або «Мого народу».
  4. 6:11 коли… твого Або «Я поверну народ Мій з полону».
  5. 6:11 поверну… неволі Або «дам народу кращу долю».