Add parallel Print Page Options

Господь мовив до Мойсея: «Піди до фараона й скажи йому про те, що говорить Господь: „Відпусти Мій народ, щоб він міг служити мені. А якщо ти відмовишся відпустити їх, то Я нашлю лихо на твою землю жабами. Ніл кишітиме жабами. Вони поналазять до твого палацу і спальні, ліжка і посуду, до осель твого народу і його печей. Жаби будуть повзати по тебе, та всіх твоїх слуг”».

Господь мовив до Мойсея: «Скажи Ааронові: „Простягни руку з ціпком над річками, струмками і ставками і наведи жаб на Єгипетську землю”». І простягнув Аарон свою руку над водами єгипетськими, і жаби понаповзали і вкрили Єгипетську землю. Та чаклуни вчинили те саме своїми чарами, вони ще більше навели жаб на фараонову країну. Фараон покликав Мойсея та Аарона і сказав: «Моліться Господу, щоб Він забрав жаб від мене й мого народу. Тоді я напевне відпущу людей, щоб вони змогли принести жертву Господу».

Мойсей сказав фараонові: «Скажи мені, будь ласка, коли молитися за тебе, твоїх слуг і твій народ, та покласти край жабам у тебе й твоїх палатах, щоб вони лишилися тільки в Нілі». 10 Той сказав: «Завтра». На те Мойсей відповів: «Як скажеш, але надалі знай, що немає нікого такого, як Господь, наш Бог. 11 Жаби підуть геть від тебе, твоїх будинків, твоїх слуг і твого народу. Вони залишаться тільки в Нілі».

12 Тоді Мойсей та Аарон вийшли від фараона і Мойсей помолився до Господа про жаби, накликані на фараона. 13 І Господь вчинив, як просив Його Мойсей: жаби повиздихали в домах, дворах і на полях. 14 Їх збирали у великі купи, і засмерділася земля. 15 Та коли цар єгипетський побачив, що полегшало, він зачерствив своє серце і не став більше слухати їх, як і казав Господь.

Третя кара—воші

16 Господь мовив до Мойсея: «Скажи Ааронові: „Простягни ціпок і вдар по пороху земному, щоб по всій єгипетській землі він перетворився на воші”». 17 Так вони і вчинили. Аарон простягнув руку з ціпком і вдарив по пороху земному, щоб той перетворився на воші на людях і тваринах. 18 Чаклуни намагалися своїми чарами створити теж саме диво, та не змогли. І були воші на людях і тваринах. 19 Чаклуни сказали фараонові: «Це могутня правиця Божа». Та фараонове серце зачерствіло, і не став він слухати їх, як і казав Господь.

Четверта кара—мухи

20 Господь мовив до Мойсея: «Прокинься рано-вранці і стань перед фараоном, коли він ітиме до води. Скажи йому про те, що каже Господь: „Відпусти Мій народ, щоб він міг служити Мені. 21 Бо якщо не відпустиш Мій народ, то пошлю мух на тебе, твоїх слуг і твій дім. Єгипетські оселі наповняться роями мух, а також і земля, на якій вони є. 22 Але того дня Я відділю Ґошен, де живе Мій народ і там не буде того нашестя мух, щоб ти знав, що Я, Господь, перебуваю у той землі. 23 Я встановлю різницю між Моїм народом і твоїм народом. Завтра це знамення здійсниться”».

24 Господь так і зробив. Сила-силенна мух налетіла на фараонів палац, на оселі його слуг і на всю Єгипетську землю. І була спустошена країна тією силою мух. 25 Тоді, покликавши Мойсея та Аарона, фараон сказав: «Ідіть і приносьте жертву своєму Богові на моїй землі».

26 Та Мойсей відповів: «Так не годиться, адже ми маємо пожертвувати Господу, нашому Богові, те, що огидне єгиптянам. Якщо ж ми приноситимемо в жертву на очах у єгиптян те, що їм огидне, то чи не закидають вони нас камінням? 27 Ми мусимо пройти триденний шлях до пустелі й тоді принести жертву Господу, нашому Богові, як Він наказав нам».

28 Фараон промовив: «Я відпущу вас, і ви зможете принести жертву Господу, вашому Богові, в пустелі, тільки ви не повинні йти далеко. Й помоліться за мене!» 29 Мойсей сказав: «Тільки-но я піду від тебе, я молитимуся Господу, і завтра Він забере те нашестя мух від фараона, його слуг і його народу. Хай тільки фараон не обманює більше, не відпускаючи народ принести жертву Господу».

30 І пішов Мойсей від фараона й помолився Господу. 31 Господь зробив так, як просив Мойсей: Він забрав те нашестя мух від царя єгипетського, його слуг і народу. Жодної не лишилося. 32 Та фараон і цього разу зачерствив своє серце й не відпустив дітей ізраїльських.