Add parallel Print Page Options

Лихі люди мусять змінити своє життя

59 Послухайте, у Господа достатньо сил,
    щоб врятувати вас.
    Він почує вас, коли просите в Нього допомоги.
Але ваші гріхи стали поміж вами й Богом.
    Ваші гріхи сховали Його обличчя від вас,
    і Він не чує вас.
Бо руки ваші заплямовані кров’ю, а пальці—виною,
    ваші уста плетуть брехню,
    а язики бурмочуть щось лихе.
Ніхто не звинувачує правдиво,
    ніхто не виправдовується чесно,
    добиваючись правди.
Усі покладаються на облудні докази, всі брешуть.
    Вони вагітніють лихом і народжують зло.
Вони народжують зло,
    немов гадюка кладе яйця.
Хто ці яйця їсть, той вмирає,
    бо з розбитих яєць виповзають отруйні змії.
    Вони брехню, неначе павутиння тчуть.
Павутиння обману цих людей—не одяг,
    вони не зможуть приховатися за облудними намірами.
Вони чинять зло,
    чинять насильство власноруч.
Ноги несуть їх до злих вчинків,
    вони квапливо вбивають невинних людей.
Їхні наміри кривдні.
    Хоч би де вони з’являлися,
    всюди приносять розруху й руїну.
Вони не знають шляхів до миру,
    на їхніх життєвих стежках немає справедливості.
Вони зробили свої шляхи плутаними,
    а тому кожен, хто стає на такий шлях,
    не знатиме миру й спокою.

Гріх Ізраїлю

Тому від нас далеко милосердя Бога,
    спасіння не дійде до нас від Нього.
На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі,
    ми хочемо яскраве світло бачить,
    а мусимо іти крізь темряву густу.
10 У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі,
    йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях.
Ми спотикаємось опівдні, наче уночі,
    мов мертві падаєм до долу.
11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо,
    знесилившись, мов голуби.
Чекаєм справедливості, її ж немає,
    чекаєм на спасіння, а воно не йде.
12 Багато чим перед Тобою завинили,
    гріхи засвідчують провини наші,
    свого беззаконня ми свідомі.
13 Повстали проти Господа і зрадили у вірі,
    від Бога відвернулися,
натомість все теревенили про гноблення й непослух,
    плели брехню, що виношена у серцях.
14 Ми справедливість відштовхнули,
    ми праведність прогнали,
на вулицях ледь шкутильгає правда,
    а чесності закритий вхід у місто.
15 Немає правди, всіх,
    хто не приймає зла, грабують.

Господь побачив це й засумував,
    бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
    хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
    і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
    шолом спасіння укріпив на голові,
    накинув шати справедливості,
    ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
    своїм неприятелям—гнівом,
    покаранням—ворогам,
    відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
    на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
    яку несе Господній вітер.

20 Так каже Господь: «Визволитель[b] прийде в Сіон,
    до тих із роду Якова,
    хто відвернувсь від лиходійства».

21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.

Footnotes

  1. 59:17 любові Це гебрейське слово означає «любов», «гнів», «ненависть», «ревнощі» тощо.
  2. 59:20 Визволитель Буквально «той, сплачує викуп за свободу раба».