Исаия 57
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ізраїль не йде за Богом
57 Праведники помирають,
але ніхто не журиться за тим.
Зібрали разом вірних Богу, і ніхто з них не розуміє,
що добрих збирають,
щоб захистить від зла, що тут панує.
2 Вони відходять в мир та спокій.
Усі, хто не згинався на цім світі,
знайде спочинок на останнім ложі.
3 Ви ж, відьмине насіння, йдіть сюди,
ви, діти звабників й розпусниць хтивих.
4 Над ким збиткуєтесь і зуби шкірите кому?
Кому язик показуєте ви?[a]
То ж ви—гріховне сім’я,
брехні нащадки молоді.
5 Любовним втіхам віддаєтесь ви серед дубів священних,
під кожним деревом зеленим[b] стрінеш вас.
Ви ріжете в ярах дітей,
вбиваєте в ущелинах гірських.
6 Ви поклоняєтеся гладенькому камінню, що у ріці,
для них вина дещицю ллєте ви в жертву,
для них принесли хлібну жертву.
Та крім того каміння в вас нема нічого.
Чи ви гадаєте, що втіху маю Я з цього?
Ні, мене ці жертви втіхи не дають!
7 Ти своє ложе стелеш на горі високій,
куди піднялися принести жертви.
8 Ви лягаєте у ложе з лжебогами,
та проти Мене гріх справляєте,
кохання їм віддаючи[c].
Від Мене відступились ви, оголились,[d]
та мали справу з лжебогами.
Ви любили їхні ліжка,
та бачили їхню голизну,
заради них покинувши Мене.
9 На себе вилили ви пахощі духмяні і оливу,
як вирішили до Молоха[e] дістатися.
Далеко розіслали ви гінців своїх
шукати собі коханців.
Та ці гріхи зведуть вас до глибин Шеолу.
Треба вірити в Бога, а не в бовванів
10 Стомилися в численних мандрах,
але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно».
Дістали нової моці й не ослабли.
11 За ким ви побивалися, кого лякались,
що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали
і не впускали в серце?
Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався?
Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?
12 Про вашу «доброту» Я розповім, про ваші справи,
але добра вони вам не дадуть.
13 Коли волати будете про допомогу,
нехай рятують вас боввани ваші.
Їх подих вітру вимете, підхопить,
а той, хто порятунку у Мені шукає,
дістане землю і святу Мою гору[f].
Господь спасе Свій народ
14 Хтось скаже: «Побудуйте, побудуйте,
підготуйте дорогу, розчистіть для мого народу шлях».
15 Ось що каже Бог, піднесений високо,
життя Якого вічне, а ім’я—святе:
«Живу Я високо, в святому місці
зі зламаними і сумирними людьми,
щоб дати новий поштовх духу присмирілих,
щоб оживити зламаних людей серця.
16 Не вічно буду звинувачувати Я,
і лютувати буду не завжди,
інакше дух людський зав’яне,
і люди, Мною створені, помруть.
17 Я гнівавсь на користолюбство нечестивців,
тому і покарав їх.
Розлючений, від них Я відвернувся,
але вони однак своїми йшли шляхами.
18 Я бачив ті шляхи, але Я їх зцілю
і поведу, і втішу їх і тих, хто за тими тужить.
19 Тоді слова подяки будуть на устах у них за те,
що дам їм мир, усім—хто біля Мене й хто далеко.
Я їх зцілю». Так сказав Господь.
20 Та лихі люди, мов те бурхливе море,
що не перестає кипіти ні на мить
і хвилями жбурляє мул та піну.
21 «Не буде спокою і миру лиходіям»,—
каже мій Бог.
Footnotes
- 57:4 зуби… показуєте ви Можливо, це є натяк на лжебога «Бела».
- 57:5 Любовним… зеленим Люди поклонялися бовванам, вступаючи в інтимні стосунки, що вважалося, принесе кращі врожаї.
- 57:8 гріх справляєте… віддаючи Або «укладаєте угоди».
- 57:8 оголились Гра слів. Це також може означати «пам’ятник». Див.: Іс. 56:5.
- 57:9 Молох Лжебог. Це слово співзвучне з гебрейським словом «цар».
- 57:13 Моя гора Гора, на якій знаходиться Божий храм в Єрусалимі.
Ісая 57
Ukrainian Bible
57 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!
2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
3 Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,
4 над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,
5 ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?
6 У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
7 На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
8 І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
9 І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
10 Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.
11 І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
12 Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!
13 Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!
14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!
15 Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!
16 Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.
17 Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
19 Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.
20 А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
21 Для безбожних спокою немає, говорить Господь!
Copyright © 2007 by Bible League International