Add parallel Print Page Options

Сарана понищить урожай

Слово Господа, що було Йоїлові, синові Петуїла:

«Старійшини почуйте це!
    Послухайте, всі люди краю!
Чи так було колись за ваших днів
    чи за життя батьків ваших? Ні!
Розкажіть про це дітям своїм,
    а діти хай своїм розкажуть дітям,
    а їхні діти—всім прийдешнім поколінням.
Все, що летуча сарана[a] лишила,
    то гусінь-сарана пожерла,
усе, що гусінь-сарана лишила,
    стрибуча сарана пожерла,
а що стрибуча сарана лишила,
    нищівна сарана пожерла[b].

Напад сарани

Прокиньтеся, п’яні лідери, плачте й голосіть,
    ви, хто вином солодким впивається,
бо скінчилося воно,
    більше не скуштувати вам його.
Народ могутній,
    незліченний вдерся в край мій.
У нього зуби, наче зуби лева,
    у нього ікла, наче у левиці ікла.
Спустошення вони принесли в виноградник мій,
    перетворили фіґові дерева на обрубки,
вони кору з них облупили, викинувши геть,
    і зробили білими галузки.

Народ ридає

Голоси, мов наречена, вбрана у вереття[c],
    над своїм померлим нареченим.
Офіри й ливні жертви зникли з храму.
    Священики, Господні слуги, тужать.
10 Поля спустошено і висушено землю.
    Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино,
    олія свіжа вийшла вся.
11 Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби,
    за ячменем та пшеницею,
    адже згнило у полі жниво.
12 І лози виноградні зів’яли й фіґові дерева.
    Гранати, навіть пальми й яблуні—
    усі дерева повсихали в полі.
І справді, всохла радість між людьми.
13 Священики, вберіться у вереття й голосіть,
    тужіть усі, хто служить при вівтарі.
Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті,
    бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть
    до храму Бога вашого.

Страшна руїна після сарани

14 Призначте піст, усю громаду скличте,
    зберіть старійшин і усіх людей
до храму Господа Бога вашого,
    й до Господа взивайте.
15 Сумний то буде день,
    бо наближається вже день Господній[d].
    Він прийде, як могутня руїна від Всевишнього.
16 На ваших очах пропала вся їжа,
    а щастя і радість зникли з Божої оселі.
17 Ми посіяли насіння,
    але воно всохло під землею.
Покинуто комори, розвалилися стодоли,
    бо зів’яло збіжжя.
18 А як реве худоба!
Довкола никають стада,
    бо їм немає пасовиська,
    овець отари й ті вмирають[e].
19 О Господи, до Тебе я взиваю,
    бо зжер вогонь пасовиська в пустелі,
    спалило полум’я усі дерева в полі.
20 Навіть звірі польові,
    і ті потребують Твоєї допомоги,
адже потоки всохли,
    вогонь пожер всі пасовиська у пустелі».

Footnotes

  1. 1:4 сарана Комахи, схожі на коників, які дуже швидко пожирають врожай. Тут, можливо, Йоїл має на увазі ворожі юрмища.
  2. 1:4 нищівна… пожерла Йоїл має на увазі те, що сарана прийде хвилями: що одна хвиля не зжерла, то інша дожирає.
  3. 1:8 вереття Традиційний грубий одяг, який носили в жалобі.
  4. 1:15 день Господній Час перемоги Господа над Його ворогами, день, коли Бог покарає всіх, хто чинив зло.
  5. 1:18 вмирають Або «несуть покарання», чи «страждають».

Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

10 Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

11 Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

12 Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

13 Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

15 Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

16 Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

17 Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

18 Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

19 До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

20 Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!

The word of the Lord that came(A) to Joel(B) son of Pethuel.

An Invasion of Locusts

Hear this,(C) you elders;(D)
    listen, all who live in the land.(E)
Has anything like this ever happened in your days
    or in the days of your ancestors?(F)
Tell it to your children,(G)
    and let your children tell it to their children,
    and their children to the next generation.(H)
What the locust(I) swarm has left
    the great locusts have eaten;
what the great locusts have left
    the young locusts have eaten;
what the young locusts have left(J)
    other locusts[a] have eaten.(K)

Wake up, you drunkards, and weep!
    Wail, all you drinkers of wine;(L)
wail because of the new wine,
    for it has been snatched(M) from your lips.
A nation has invaded my land,
    a mighty army without number;(N)
it has the teeth(O) of a lion,
    the fangs of a lioness.
It has laid waste(P) my vines
    and ruined my fig trees.(Q)
It has stripped off their bark
    and thrown it away,
    leaving their branches white.

Mourn like a virgin in sackcloth(R)
    grieving for the betrothed of her youth.
Grain offerings and drink offerings(S)
    are cut off from the house of the Lord.
The priests are in mourning,(T)
    those who minister before the Lord.
10 The fields are ruined,
    the ground is dried up;(U)
the grain is destroyed,
    the new wine(V) is dried up,
    the olive oil fails.(W)

11 Despair, you farmers,(X)
    wail, you vine growers;
grieve for the wheat and the barley,(Y)
    because the harvest of the field is destroyed.(Z)
12 The vine is dried up
    and the fig tree is withered;(AA)
the pomegranate,(AB) the palm and the apple[b] tree—
    all the trees of the field—are dried up.(AC)
Surely the people’s joy
    is withered away.

A Call to Lamentation

13 Put on sackcloth,(AD) you priests, and mourn;
    wail, you who minister(AE) before the altar.
Come, spend the night in sackcloth,
    you who minister before my God;
for the grain offerings and drink offerings(AF)
    are withheld from the house of your God.
14 Declare a holy fast;(AG)
    call a sacred assembly.
Summon the elders
    and all who live in the land(AH)
to the house of the Lord your God,
    and cry out(AI) to the Lord.(AJ)

15 Alas for that(AK) day!
    For the day of the Lord(AL) is near;
    it will come like destruction from the Almighty.[c](AM)

16 Has not the food been cut off(AN)
    before our very eyes—
joy and gladness(AO)
    from the house of our God?(AP)
17 The seeds are shriveled
    beneath the clods.[d](AQ)
The storehouses are in ruins,
    the granaries have been broken down,
    for the grain has dried up.
18 How the cattle moan!
    The herds mill about
because they have no pasture;(AR)
    even the flocks of sheep are suffering.(AS)

19 To you, Lord, I call,(AT)
    for fire(AU) has devoured the pastures(AV) in the wilderness
    and flames have burned up all the trees of the field.
20 Even the wild animals pant for you;(AW)
    the streams of water have dried up(AX)
    and fire has devoured the pastures(AY) in the wilderness.

Footnotes

  1. Joel 1:4 The precise meaning of the four Hebrew words used here for locusts is uncertain.
  2. Joel 1:12 Or possibly apricot
  3. Joel 1:15 Hebrew Shaddai
  4. Joel 1:17 The meaning of the Hebrew for this word is uncertain.