Иов 6

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

⁸ Хотів би я, щоб хтось на запитання відповів мої,
    хотів би я, щоб Бог мені надію дарував!
⁹ Хотів би я, щоб Бог мене згубити прагнув,
    щоб, простягнувши руку, розломив мене.
¹⁰ Хотів би я втішеним бути одним лиш!
Хотів дістати б відповіді на запитання,
    щоб попри весь це біль
    ніколи не відмовився коритися Святого настановам.

¹¹ Де брати сили, покладатися на кого?
    Який кінець у мене, ради чого мушу жити?
¹² Чи маю сили, як гранітна скеля,
    чи плоть моя міцніше бронзи?
¹³ Позбавлений я справді допомоги.
¹⁴ Хто відмовляє в дружбі й відданості другу,
    той волі Всемогутнього протистоїть.
¹⁵ Мої зрадливі побратими, немов той потічок у зливу,
    що, розливаючись, невпинно мчить
¹⁶     і пінисті несе брудні потоки, талу кригу й сніг.
¹⁷ Вони течуть, аж раптом пропадають.
    У полудневу спеку висихають, їх вже й нема.
¹⁸ Купецькі каравани із путі збиваються
    і гинуть, заблукавши у пісках.
¹⁹ Розшукують їх каравани з Теми,
    мандрівники із Шеби сподіваються на них,
²⁰ упевнені, що от на них натраплять,
    а не знайшовши тих струмків, впадають в розпач.
²¹ І ви для мене стали тим, що й ті потічки;
    злякались, роздивившись, що мені дісталось.
²² Чи ж я просив вас поділитись чимось?
    Чи до хабарництва я вас штовхав, щоб вижить?
²³ Чи я просив у ворога мене відбити,
    чи викупити з рук підступних ворогів?

²⁴ Повчайте, розкажіть мені, я буду слухати,
    щоб зрозуміти нарешті, в чому схибив.
²⁵ Щирі слова, то велика сила,
    та що доводять ті переконання ваші?
²⁶ Невже, по-вашому, слова спроможні щось довести,
    а розпач мій лиш відлітає з вітром?
²⁷ Ви й на сирітську б долю замахнулись,
    на долю друга ви б побились об заклад.
²⁸ Та годі вже, послухайте мене,
    в очі вам брехати я не буду.
²⁹ Покайтесь, схаменіться, хай не буде люті,
    отямтеся, бо я своїх чеснот не зрікся.
³⁰ Чи є обман у тому, що язик промовив?
    Чи розпізнати брехні я вже не можу?»