Add parallel Print Page Options

Еліфазове слово

Тоді заговорив Еліфаз із Темана:

«Якщо до тебе хтось промовить слово,
    чи зможеш ти стерпіти?
    Хто тут утримається і змовчить?
Ти багатьох людей навчав,
    ти зміцнював заслаблі руки.
Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,
    зміцнив коліна ти тремтячі.
Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;
    насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.
Невже твоя набожність не дає відваги?
    Твої чесноти сподівань не варті?
Згадай: хіба безвинні згублені були,
    чи праведних хоч десь та погубили?
Як я не раз спостерігав,
    хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.
Шквал Господнього гніву вимітає,
    їх Божий Дух з лиця землі стирає.
10 Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,
    але повипадали зуби в левеняти.
11 Немає здобичі, й левиця гине з голоду,
    а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.

12 Мені таємно звістку принесли,
    і вухо ледь вловило тихий шепіт.
13 Мені видіння ночі марево плели,
    коли глибокий сон склепив повіки.
14 Страхи й жахи чіплялися за мене,
    змушуючи кістки мої тремтіти.
15 Привід пройшов повз мене,
    й волосся стало диба.
16 Не ворушився він,
    та я його подоби не впізнав.
Перед очима чийсь явився образ,
    і тиша. Раптом голос пролунав.
17 Чи можна праведнішим буть від Бога,
    чи може смертний чистотою перевершити Творця?
18 Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,
    вони, Його посланці, помиляються і ті.
19 А що вже говорить про тих,
    хто мешкає у глиняних хатах[a],
    де замість підмурівка—порох?
Як тую міль, їх Бог крушить.
20 Від ранку їм ударів завдає Він;
    немає в них основи, тож і гинуть,
21     й нічого не лишається від них.
Отож вони конають, мудрості позбуті».

Footnotes

  1. 4:19 у глиняних хатах Тобто «людина, яка мешкає у своєму тілі».

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...

Eliphaz

Then Eliphaz the Temanite(A) replied:

“If someone ventures a word with you, will you be impatient?
    But who can keep from speaking?(B)
Think how you have instructed many,(C)
    how you have strengthened feeble hands.(D)
Your words have supported those who stumbled;(E)
    you have strengthened faltering knees.(F)
But now trouble comes to you, and you are discouraged;(G)
    it strikes(H) you, and you are dismayed.(I)
Should not your piety be your confidence(J)
    and your blameless(K) ways your hope?

“Consider now: Who, being innocent, has ever perished?(L)
    Where were the upright ever destroyed?(M)
As I have observed,(N) those who plow evil(O)
    and those who sow trouble reap it.(P)
At the breath of God(Q) they perish;
    at the blast of his anger they are no more.(R)
10 The lions may roar(S) and growl,
    yet the teeth of the great lions(T) are broken.(U)
11 The lion perishes for lack of prey,(V)
    and the cubs of the lioness are scattered.(W)

12 “A word(X) was secretly brought to me,
    my ears caught a whisper(Y) of it.(Z)
13 Amid disquieting dreams in the night,
    when deep sleep falls on people,(AA)
14 fear and trembling(AB) seized me
    and made all my bones shake.(AC)
15 A spirit glided past my face,
    and the hair on my body stood on end.(AD)
16 It stopped,
    but I could not tell what it was.
A form stood before my eyes,
    and I heard a hushed voice:(AE)
17 ‘Can a mortal be more righteous than God?(AF)
    Can even a strong man be more pure than his Maker?(AG)
18 If God places no trust in his servants,(AH)
    if he charges his angels with error,(AI)
19 how much more those who live in houses of clay,(AJ)
    whose foundations(AK) are in the dust,(AL)
    who are crushed(AM) more readily than a moth!(AN)
20 Between dawn and dusk they are broken to pieces;
    unnoticed, they perish forever.(AO)
21 Are not the cords of their tent pulled up,(AP)
    so that they die(AQ) without wisdom?’(AR)