Иов 27
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
27 По тому Йов вів далі мову:
2 «Поки існує Бог, Який позбавив справедливості мене,
поки існує Всемогутній,
що гіркотою мені душу отруїв,
3 наскільки вистачить мені дихання,
наскільки Божий Дух мене тримати буде,
4 уста мої не вимовлять брехні,
і з язика зрадливе слово не злетить.
5 Ні, вам я не скажу про вашу правоту,
поки живий, не визнаю, що в чомусь схибив.
6 Невинність я відстоюю й не відступлюсь,
поки живий, не матиму я докорів сумління.
7 Нехай зловмисниками будуть вороги мої,
нехай несправедливі напади жорстокою карою відізвуться.
8 Адже яку надію матиме безбожник,
коли відмовиться від нього Бог,
коли Він забере життя у нього?
9 Хіба до Бога долітає крик про допомогу,
коли страждання валяться раптово?
10 Чи ласку він знайде у Всемогутнього?
Чи буде він звертатися щораз до Бога? Ні!
11 Пораджу дещо Вам про те, що в Божій владі,
не приховаю намірів Усемогутнього від вас.
12 Авжеж, ви все це бачили самі.
Чому тоді ведете марні балачки?
13 [a] Для кривдника такою Божа воля є,
ось що дістанеться від Всемогутнього злостивцю.
14 Якщо синів багато має він, то меч дістане їх;
не буде вдосталь хліба у його нащадків.
15 Знайдуть хвороба й смерть усіх,
хто після нього буде жити,
не будуть вдови голосить за ним.
16 Хоча громадить срібло буде злодіяка, як пилюку,
і назбирає одягу собі, мов глини,
17 нашиє він, та праведники зносять,
і безневинні срібло розподілять.
18 Він розбудує дім свій, нетривке гніздо,
як свій курінь будує сторож лиш на літо.
19 Багатим він лягає спати, але прокинеться убогим,
розплющить очі вранці, а багатства вже нема.
20 Мов повінь, його страхи поглинають,
вночі буремний вітер викрадає його.
21 Здіймає східний вітер бідолаху і несе,
із дому вимітає його навіки.
22 Жбурляє й крутить без жалю у вирі,
хоч як людина прагне врятуватись від стихії.
23 В долоні плеще і свистить
шипить до Бога зі свого осідку».
Footnotes
- 27:13 Багато знавців Біблейських текстів вважають, що саме Зофар відповідає Йову у віршах 13-23.
Йов 27
Ukrainian Bible
27 І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,
4 неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!
5 Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,
6 за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,
7 нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!
8 Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?
9 Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?
10 Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?
13 Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:
14 Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!
15 Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,
17 то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...
20 Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,
21 східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...
22 Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...
Copyright © 2007 by Bible League International