Add parallel Print Page Options

Йов у розпачі

10 «Як я ненавиджу своє життя!
    Тож розповім про всі свої страждання,
    відкрию болі та образи всі.
Звернусь до Бога я: „Не звинувачуй,
    дозволь дізнатися, у чому завинив.
Хіба радий Ти з того, що мене гнітиш
    і зневажаєш діло рук Твоїх,
    хіба щасливий тим, що нечестивці замишляють?
Чи маєш очі Ти людські?
    Чи вмієш бачить, як людина?
Чи дні Твої подібні до людських?
    Чи лічиш роки, як лічу я дні?
Бо Ти вишукуєш в мені безчестя,
    гріхи мої пізнати хочеш.
Хоча Ти знаєш, що я ні в чому не завинив,
    що від Твоєї кари не втечу.

Мене створили Твої руки, і тілу форму надали,
    та несподівано вони мене схопили, щоб згубити.
Благаю пам’ятати, що з глини Ти мене зліпив,
    тож раптово, не перетворюй Ти мене на глину знов.
10 Хіба мене не виливав, як молоко,
    і затвердіти, як той сир, мені не дав?
11 Ти одягнув мене у шкіру й тіло,
    зв’язавши жилами й кістками.
12 Дав звідати мені, що є життя й нев’януча любов,
    твоє дбання мій дух плекало.
13 Але у серці потай задуми плекав;
    я знаю, то мета Твоя була:
14 Якщо на шлях гріха я поверну,
    Ти наглядатимеш і непокараним не лишиш.
15 Якщо я поведуся зле—горе мені!
    Якщо невинний, то не можу й голови підвести,
    безчестям сповнений, приниженням напоєний.
16 Лиш звести голову збираюсь,
    на мене, мов на лева, полювання затіваєш
    і знову виявляєш Свою силу.
17 Нових приводиш свідків проти мене,
    примножуєш Свій гнів,
    та нові війська на мене насилаєш.

18 Навіщо вивів Ти мене із лона?
    Я мав би вмерти, щоб не бачив мене світ.
19 Хотів би я не жити ніколи,
    піти в могилу б з материнської утроби.
20 Мені зосталось жити лиш кілька днів,
    дай спокій, відступись від мене!
Дозволь хоч трохи радості пізнати
21     до того, як піду туди, де залишаються навіки:
    у світ печалі й темряви,
22 у землю мороку, де ходить привид смерті,
    туди, де хаос править, де померлих тіні,
    де навіть світло, наче ніч”».

10 Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

11 Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

12 Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

13 А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

14 якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

15 Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

16 А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

17 поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

18 І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

20 Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

21 поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

22 до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

10 “I loathe my very life;(A)
    therefore I will give free rein to my complaint
    and speak out in the bitterness of my soul.(B)
I say to God:(C) Do not declare me guilty,
    but tell me what charges(D) you have against me.(E)
Does it please you to oppress me,(F)
    to spurn the work of your hands,(G)
    while you smile on the plans of the wicked?(H)
Do you have eyes of flesh?
    Do you see as a mortal sees?(I)
Are your days like those of a mortal
    or your years like those of a strong man,(J)
that you must search out my faults
    and probe after my sin(K)
though you know that I am not guilty(L)
    and that no one can rescue me from your hand?(M)

“Your hands shaped(N) me and made me.
    Will you now turn and destroy me?(O)
Remember that you molded me like clay.(P)
    Will you now turn me to dust again?(Q)
10 Did you not pour me out like milk
    and curdle me like cheese,
11 clothe me with skin and flesh
    and knit me together(R) with bones and sinews?
12 You gave me life(S) and showed me kindness,(T)
    and in your providence(U) watched over(V) my spirit.

13 “But this is what you concealed in your heart,
    and I know that this was in your mind:(W)
14 If I sinned, you would be watching me(X)
    and would not let my offense go unpunished.(Y)
15 If I am guilty(Z)—woe to me!(AA)
    Even if I am innocent, I cannot lift my head,(AB)
for I am full of shame
    and drowned in[a] my affliction.(AC)
16 If I hold my head high, you stalk me like a lion(AD)
    and again display your awesome power against me.(AE)
17 You bring new witnesses against me(AF)
    and increase your anger toward me;(AG)
    your forces come against me wave upon wave.(AH)

18 “Why then did you bring me out of the womb?(AI)
    I wish I had died before any eye saw me.(AJ)
19 If only I had never come into being,
    or had been carried straight from the womb to the grave!(AK)
20 Are not my few days(AL) almost over?(AM)
    Turn away from me(AN) so I can have a moment’s joy(AO)
21 before I go to the place of no return,(AP)
    to the land of gloom and utter darkness,(AQ)
22 to the land of deepest night,
    of utter darkness(AR) and disorder,
    where even the light is like darkness.”(AS)

Footnotes

  1. Job 10:15 Or and aware of