Add parallel Print Page Options

Повернення Петра до Єрусалиму

11 Апостоли й віруючі по всій Юдеї довідалися, що поганам також було дароване Слово Боже. Але ж, коли Петро повернувся до Єрусалиму, віруючі з Юдеї[a] почали дорікати йому. Вони казали: «Ти заходив до осель необрізаних поган і обідав з ними!»

Петро їм докладно пояснив, як усе було: «Я знаходився у місті Йоппії, і під час молитви мені було видіння. Я побачив щось на зразок великого простирадла, яке спускалося з небес до мене, підтримуване з чотирьох кутів. Я пильно придивився й побачив там чотириногих земних тварин, диких звірів, гадів, птахів небесних.

Потім я почув голос, який промовив: „Встань, Петре. Вбий і їж”. Але я відповів: „Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого”. Голос з небес промовив вдруге: „Не вважай нечистим те, що очищене Богом”. 10 Так повторилося тричі, а після того все знову піднялося на небо.

11 Тієї ж миті троє чоловіків підішли до дому, де я перебував. Їх послали до мене з Кесарії. 12 Дух Святий звелів мені йти з ними без зволікань. Ці шестеро братів наших також вирушили зі мною, і ми прийшли до оселі того чоловіка. 13 Він розповів нам, як побачив Ангела, в своєму домі, і той сказав: „Пошли людей до Йоппії, щоб вони привели Симона, якого ще називають Петром. 14 Він принесе тобі Слово, яким ти і всі твої домашні будуть врятовані”.

15 І коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на всіх присутніх, так само як він спустився спочатку на нас[b]. 16 І тут я згадав, що Господь говорив нам: „Іоан хрестив водою, а ви будете охрещені Духом Святим”. 17 Отже, якщо Бог дав їм такий самий дар, як і нам, коли ми повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб протистояти Богу?»

18 Почувши ці слова, вони перестали сперечатися і славили Бога кажучи: «Отож, навіть поганам Бог дав покаяння, яке веде до вічного життя!»

Перші християни в Антиохії

19 Під час переслідувань віруючих, що почалися після вбивства Степана, багато з них мусили тікати в далекі краї: до Фінікії, Кіпру й Антиохії. Там вони проповідували Слово Боже, але тільки юдеям. 20 Дехто з тих віруючих походив з Кіпру та Киринеї, та коли вони потрапили до Антиохії, то почали проповідувати й грекам[c], розповідаючи їм Благовість про Господа Ісуса. 21 Сила Господня була з ними, і багато людей повірило й навернулося до Господа.

22 Чутки про це дійшли й до віруючих у Єрусалимі, й вони послали Варнаву до Антиохії. 23 Прибувши туди, Варнава побачив милість Божу в дії і сильно зрадів з того, та закликав їх усім серцем бути вірними Господу. 24 Бо він був добрим чоловіком, сповненим Духа Святого й віри, і чимало людей прилучилося до Господа.

25 Звідти Варнава вирушив до Тарса, шукати там Савла і 26 коли знайшов його, привів його до Антиохії. Цілий рік зустрічалися вони з віруючими й навчали багатьох людей. Саме в Антиохії учні були вперше названі християнами.

27 У той час приходили з Єрусалиму в Антиохію пророки. 28 Один з них, на ймення Аґав, встав і, натхнений Духом Святим, прорік, що великий голодомор настане по всьому світі. (І таке справді сталося в часи цезаря Клавдія[d]). 29 Кожен учень вирішив послати скільки міг братам і сестрам, які жили в Юдеї. 30 Вони так і зробили, передавши все через Варнаву та Савла старійшинам церкви в Юдеї.

Footnotes

  1. 11:2 віруючі з Юдеї Буквально «ті, хто сповідували обрізання». Деякі з юдеїв вважали, що усі послідовники Христа, повинні бути обрізаними та ретельно виконувати Закон Мойсея. Див.: Гал. 2:12.
  2. 11:15 спочатку на нас В день П’ятидесятниці Святий Дух спустився на Ісусових учнів, та наділив їх силою проповідувати Добру Звістку й спасіння через Христа. Див.: Дії 2.
  3. 11:20 грекам Буквально «елліністам» або «неюдеям».
  4. 11:28 Клавдій Римський імператор, який правив з 41 до 54 рр. н. е. Голодомор був приблизно в 45-48 році.

11 Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.

І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,

кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?

Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:

Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.

Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.

І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!

А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!

І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.

12 І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.

13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,

14 він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.

15 А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.

16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.

17 Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?

18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!

19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.

20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.

21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!

22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.

23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.

24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!

25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.

26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.

27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.

28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.

29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.

30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.