От Матфея 20

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Притча про робітників

20 «Царство Боже подібне до господаря, який рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник. ² Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до винограднику. ³ Годині о дев’ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, які стояли без діла. ⁴ Хазяїн сказав їм: „Ви також ідіть працювати до мого винограднику, і платня буде по справедливості”. ⁵ І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому—десь опівдні, а потім о третій годині дня,—і робив так само.

⁶ О п’ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: „Чому ви стоїте тут цілий день без діла?” ⁷ Вони йому відповіли: „Бо ніхто нас не найняв”. Він їм каже: „Ви також ідіть працювати до мого винограднику”. ⁸ Ввечері господар мовив до свого управителя: „Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших”. ⁹ Отже, всі найняті о п’ятій прийшли і одержали по динару. ¹⁰ Коли ж перші підійшли, то думали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний. ^11-12 Одержавши платню, вони почали дорікати, кажучи: „Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку”.

¹³ І відповів одному з них власник виноградника: „Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар? ¹⁴ Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі. ¹⁵ Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?” ¹⁶ Отак і в Царстві Небесному—останні будуть першими, а перші—останніми».

Ісус говорить про Свою смерть і воскресіння

(Мк. 10:32-34; Лк. 18:31-34)

¹⁷ Дорогою до Єрусалиму Ісус покликав Своїх учнів і наодинці мовив до них: ¹⁸ «Ми йдемо до Єрусалиму. Там Сина Людського буде віддано до рук головних священиків та книжників. Вони засудять Його на смерть ¹⁹ і віддадуть поганам. Ті збиткуватимуться з Нього, битимуть Його батогами, а потім розіпнуть на хресті, але на третій день Він воскресне з мертвих».

Прохання матері Якова та Іоана

(Мк. 10:35-45)

²⁰ Мати братів Зеведеєвих підійшла до Ісуса зі своїми синами. Вона вклонилась Йому і звернулася з проханням.

²¹ Та Христос спитав: «Чого ти бажаєш?» А та відповіла: «Обіцяй мені, що мої два сини сядуть поруч з Тобою у Царстві Твоєму: один по праву руку від Тебе, а другий—по ліву».

²² Тоді Ісус сказав: «Ви не розумієте, про що просите! Чи зможете ви випити чашу^[a] страждань, яку Я випити маю?» Вони відповіли: «Так, ми зможемо».

²³ Тоді Ісус сказав її синам: «Істинно кажу вам, ви вип’єте з чаші, яку Я питиму, але кому сидіти від Мене праворуч чи ліворуч—те не Мені вирішувати. Ці місця приготовані для тих, кого назве Отець Мій».

²⁴ Почувши це, інші десять учнів розгнівалися на двох братів. ²⁵ Тоді Ісус покликав їх до Себе і сказав: «Ви знаєте, що погани обирають правителів, які люблять показувати владу свою над людьми, а їхні намісники гноблять народ. ^26-27 Але ж не так має бути між вами: хто хоче бути великим хай стане слугою для вас; хто хоче стати першим серед вас, хай буде рабом для всіх. ²⁸ Так само і Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох».

Зцілення сліпих

(Мк. 10:46-52; Лк. 18:35-43)

²⁹ Коли Ісус, в супроводі Своїх учнів, йшов з Єрихона, великий натовп слідував за ними. ³⁰ Край дороги сиділи два сліпці, і почувши, що Ісус проходить повз них, загукали: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!» ³¹ Люди почали докоряти їм, щоб ті замовкли, але вони гукали ще голосніше: «Господи, Сину Давидів, змилуйся над нами!»

³² Тоді Ісус зупинився й мовив до них: «Що ви хочете, щоб Я зробив для вас?» ³³ І ті відповіли: «Господи, ми хочемо знову бачити». ³⁴ Ісус змилувався і торкнувся їхніх очей. Тієї ж миті вони прозріли й пішли за Ним.