Font Size
От Луки 4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
От Луки 4
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Диявол спокушає Ісуса
(Мт. 4:1-11; Мк. 1:12-13)
4 Сповнений Духа Святого, Ісус залишив береги ріки Йордан, і Дух повів Його до пустелі. 2 І там протягом сорока днів диявол спокушав Його. Ісус нічого не їв увесь цей час, і коли сорок днів минуло, Він був дуже голодним. 3 Диявол сказав Йому: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому каменю перетворитися на хліб». 4 На те Ісус відповів: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина”».(A)
5 Тоді диявол підхопив Його й за одну мить показав усі царства світу. 6 І мовив він: «Я віддам Тобі всю владу й славу цих царств, тому що це було дано мені, і я можу віддати їх тому, кому побажаю. 7 Тож якщо поклонишся мені, все це буде Твоїм». 8 У відповідь Ісус промовив: «У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому”».(B)
9 Після того диявол переніс Його до Єрусалиму, поставив на найвище місце храму й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, 10 адже у Святому Писанні сказано:
„Він накаже Ангелам Своїм
берегти Тебе”.(C)
11 „Вони понесуть Тебе на руках,
щоб не пошкодив Ти ноги Своєї об камінь”».(D)
12 Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також говориться й інше: „Не спокушай Господа Бога свого”»(E).
13 Коли диявол закінчив спокушати Ісуса, він залишив Його до більш сприятливих часів.
Ісус проповідує в Ґалилеї
(Мт. 4:12-17; Мк. 1:14-15)
14 Ісус повернувся до Ґалилеї могутній Духом Святим, і чутки про Нього пішли по всіх околицях. 15 Він навчав по синагогах, і всі люди хвалили Його.
Ісус повертається до Свого рідного міста
(Мт. 13:53-58; Мк. 6:1-6)
16-17 Потім Ісус подався до Свого рідного міста—Назарета. І в суботу, за Своїм звичаєм, Христос пішов до синагоги. Коли Він підвівся, щоб читати, Йому подали книгу пророка Ісаї. Ісус розкрив книгу і знайшов місце, де було написано:
18-19 «Дух Господа зі Мною, бо Він обрав Мене,
аби Я бідному люду приніс Благовість.
Він послав Мене проголосити звільнення
в’язням й прозріння сліпим, дати волю пригніченим,
та проголосити час Милості Господньої».(F)
20 Згорнувши книгу, Він віддав її служці й сів. Очі всіх присутніх у синагозі були звернені на Нього. 21 Тож Він почав говорити: «Сьогодні збулися ці слова зі Святого Писання, поки ви слухали Мене». 22 І всі добре говорили про Христа, і були вражені чудовими словами, що мовив Він. Вони казали: «Чи ж Він не син Йосипа?»
23 Ісус сказав їм: «Зрозуміло, ви повторите Мені відомий вислів: „Лікарю, зцілися сам”. Ми чули, що Ти робив у Капернаумі, зроби те саме тут, у Своєму рідному місті». 24 І Він додав: «Правду кажу вам: пророка не приймають тільки в його рідному місті. 25 Правду кажу вам: багато вдів було в Ізраїлі в часи Іллі, коли небо зімкнулося на три роки й шість місяців, і великий голод напав на всю землю. 26 Та Бог не послав Іллю до жодної з них, окрім тієї, яка мешкала в Сарепті Сидонській.
27 Багато було прокажених в Ізраїлі в часи пророка Єлисея, та жоден з них не був очищений, крім Наамана сиріянина»[a].
28 І всі присутні в синагозі були розгнівані, почувши ті слова. 29 Вони підхопилися й вигнали Ісуса з міста, й відвели Його аж на край гори, на якій стояло їхнє місто, щоби скинути зі скелі. 30 Але Він пройшов крізь натовп і подався геть.
Зцілення біснуватого в Капернаумі
(Мк. 1:21-28)
31 Ісус прийшов до Ґалилейського міста Капернаума, і наступної суботи навчав людей, котрі зібралися там. 32 Вони були вражені тією наукою, бо за словом Його відчувалася влада. 33 Був у синагозі чоловік, одержимий злим духом. Раптом він несамовито закричав: 34 «Що Тобі треба від нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов, щоб знищити нас? Я знаю, хто Ти! Ти—Божий Святий!»
35 Ісус суворо наказав йому: «Вгамуйся й вийди з нього!»
Тут нечистий кинув чоловіка перед людьми на землю й, не заподіявши ніякої шкоди, вийшов з нього. 36 Подив охопив усіх присутніх, і вони заговорили поміж собою: «Що ж це за вчення таке? Владно наказує Він нечистим, і ті виходять з людини». 37 Чутка про Нього розійшлися по всіх околицях.
Зцілення Петрової тещі
(Мт. 8:14-17; Мк. 1:29-34)
38 Ісус залишив синагогу й попрямував до Симона, якого ще звали Петром. Симонова теща страждала від тяжкої лихоманки, й Ісуса попросили допомогти їй. 39 Ставши над жінкою, Він наказав лихоманці залишити її, й хвороба вийшла геть. Та підвелася й почала прислуговувати їм.
40 Після заходу сонця до Нього привели багатьох хворих на різні недуги. Накладаючи руки на кожного по черзі, Ісус зціляв усіх. 41 І біси також виходили з багатьох людей, вигукуючи: «Ти—Син Божий!» Але Ісус суворо забороняв їм говорити, бо вони знали, що Він—Христос.
Ісус вирушає в інші міста
(Мк. 1:35-39)
42 Як настав день, Ісус залишив оселю й пішов у безлюдне місце, але люди шукали й знайшли Його, бо хотіли перешкодити Йому покинути їх. 43 Та Він сказав їм: «Я мушу повідомити Добру Звістку про Царство Боже також іншим містам, бо саме для цього Мене й було послано». 44 І Він далі проповідував по синагогах Юдеї.
Footnotes
- 4:27 Наамана сиріянина Див.: 2 Цар. 5:1-14.
Від Луки 4
Ukrainian Bible
Від Луки 4
Ukrainian Bible
4 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
2 Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
3 І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!
4 А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!
5 І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
6 І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
7 Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
8 І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
9 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!
10 Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!
11 і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!
12 А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!
13 І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
19 щоб проповідувати рік Господнього змилування.
20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
23 Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
24 І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
25 Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.
28 І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...
30 Але Він перейшов серед них, і віддалився.
31 І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
34 Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...
35 А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...
37 І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
40 Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.
41 Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
43 Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.
44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.
Luke 4
New International Version
Luke 4
New International Version
Jesus Is Tested in the Wilderness(A)
4 Jesus, full of the Holy Spirit,(B) left the Jordan(C) and was led by the Spirit(D) into the wilderness, 2 where for forty days(E) he was tempted[a] by the devil.(F) He ate nothing during those days, and at the end of them he was hungry.
3 The devil said to him, “If you are the Son of God,(G) tell this stone to become bread.”
4 Jesus answered, “It is written: ‘Man shall not live on bread alone.’[b]”(H)
5 The devil led him up to a high place and showed him in an instant all the kingdoms of the world.(I) 6 And he said to him, “I will give you all their authority and splendor; it has been given to me,(J) and I can give it to anyone I want to. 7 If you worship me, it will all be yours.”
8 Jesus answered, “It is written: ‘Worship the Lord your God and serve him only.’[c]”(K)
9 The devil led him to Jerusalem and had him stand on the highest point of the temple. “If you are the Son of God,” he said, “throw yourself down from here. 10 For it is written:
“‘He will command his angels concerning you
to guard you carefully;
11 they will lift you up in their hands,
so that you will not strike your foot against a stone.’[d]”(L)
12 Jesus answered, “It is said: ‘Do not put the Lord your God to the test.’[e]”(M)
13 When the devil had finished all this tempting,(N) he left him(O) until an opportune time.
Jesus Rejected at Nazareth
14 Jesus returned to Galilee(P) in the power of the Spirit, and news about him spread through the whole countryside.(Q) 15 He was teaching in their synagogues,(R) and everyone praised him.
16 He went to Nazareth,(S) where he had been brought up, and on the Sabbath day he went into the synagogue,(T) as was his custom. He stood up to read,(U) 17 and the scroll of the prophet Isaiah was handed to him. Unrolling it, he found the place where it is written:
18 “The Spirit of the Lord is on me,(V)
because he has anointed me
to proclaim good news(W) to the poor.
He has sent me to proclaim freedom for the prisoners
and recovery of sight for the blind,
to set the oppressed free,
19 to proclaim the year of the Lord’s favor.”[f](X)
20 Then he rolled up the scroll, gave it back to the attendant and sat down.(Y) The eyes of everyone in the synagogue were fastened on him. 21 He began by saying to them, “Today this scripture is fulfilled(Z) in your hearing.”
22 All spoke well of him and were amazed at the gracious words that came from his lips. “Isn’t this Joseph’s son?” they asked.(AA)
23 Jesus said to them, “Surely you will quote this proverb to me: ‘Physician, heal yourself!’ And you will tell me, ‘Do here in your hometown(AB) what we have heard that you did in Capernaum.’”(AC)
24 “Truly I tell you,” he continued, “no prophet is accepted in his hometown.(AD) 25 I assure you that there were many widows in Israel in Elijah’s time, when the sky was shut for three and a half years and there was a severe famine throughout the land.(AE) 26 Yet Elijah was not sent to any of them, but to a widow in Zarephath in the region of Sidon.(AF) 27 And there were many in Israel with leprosy[g] in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed—only Naaman the Syrian.”(AG)
28 All the people in the synagogue were furious when they heard this. 29 They got up, drove him out of the town,(AH) and took him to the brow of the hill on which the town was built, in order to throw him off the cliff. 30 But he walked right through the crowd and went on his way.(AI)
Jesus Drives Out an Impure Spirit(AJ)
31 Then he went down to Capernaum,(AK) a town in Galilee, and on the Sabbath he taught the people. 32 They were amazed at his teaching,(AL) because his words had authority.(AM)
33 In the synagogue there was a man possessed by a demon, an impure spirit. He cried out at the top of his voice, 34 “Go away! What do you want with us,(AN) Jesus of Nazareth?(AO) Have you come to destroy us? I know who you are(AP)—the Holy One of God!”(AQ)
35 “Be quiet!” Jesus said sternly.(AR) “Come out of him!” Then the demon threw the man down before them all and came out without injuring him.
36 All the people were amazed(AS) and said to each other, “What words these are! With authority(AT) and power he gives orders to impure spirits and they come out!” 37 And the news about him spread throughout the surrounding area.(AU)
Jesus Heals Many(AV)(AW)
38 Jesus left the synagogue and went to the home of Simon. Now Simon’s mother-in-law was suffering from a high fever, and they asked Jesus to help her. 39 So he bent over her and rebuked(AX) the fever, and it left her. She got up at once and began to wait on them.
40 At sunset, the people brought to Jesus all who had various kinds of sickness, and laying his hands on each one,(AY) he healed them.(AZ) 41 Moreover, demons came out of many people, shouting, “You are the Son of God!”(BA) But he rebuked(BB) them and would not allow them to speak,(BC) because they knew he was the Messiah.
42 At daybreak, Jesus went out to a solitary place. The people were looking for him and when they came to where he was, they tried to keep him from leaving them. 43 But he said, “I must proclaim the good news of the kingdom of God(BD) to the other towns also, because that is why I was sent.” 44 And he kept on preaching in the synagogues of Judea.(BE)
Footnotes
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Copyright © 2007 by Bible League International
Ukrainian Bible (UKR)
New International Version (NIV) 
Holy Bible, New International Version®, NIV® Copyright ©1973, 1978, 1984, 2011 by Biblica, Inc.® Used by permission. All rights reserved worldwide.
NIV Reverse Interlinear Bible: English to Hebrew and English to Greek. Copyright © 2019 by Zondervan.